Продолжение. Начало - здесь. И здесь.
Это пост о том, что мне больше всего понравилось, впечатлило, запомнилось на "Киев ТеддиЛенд 2010".

На четвертом месте наш торт.

( Read more... )

Останнім часом я взагалі якось не помічала, що там було. Але із того часу, коли я переїхала до Києва - у 1997 році - і до останніх років, пам'ятаю, там був магазин парфумів "Роксолана". Один із перших дорогих магазинів... чи то мені так здається... але мені, студентці, ціни там здавалися просто запаморочливими. Я нічого не могла собі дозволити з ( Read more... )

Однозначно твір позитивний, життєствердний, і настрій певний навіює.
Напевно, за це багато що можна йому пробачити. Наприклад, суто французький підхід до філософії - надто поетично, надто образно... одним словом, більш вишукано, ніж осмислено.
Але писати від першої особи, вживатися...не від себе, тобто, а ніби хтось від свого Я розповідає ( у книзі ( Read more... )

і читала дуже багато. Десь років з 7-ми до закінчення університету ( Read more... )

По-перше, у п'ятницю був Назаренко з лекцією по "Євгенію Онєгіну". Якщо чесно, тема мене не дуже зацікавила. Якось мені здавалося, що стосовно цього класичного шкільного твору все сказано і забуто власне ще в школі. До того ж, саме з цим романом у мене повязана душещіпатєльнєйша історія, про яку я тут вже писала.
От сиділа на лекцію і думала, що як ( Read more... )

Вчора були на доповіді Анни Ямпольської в Могилянці. Після студентсько-аспірантського періоду всього життя я якось рідко відвідую подібні заходи, тим паче зараз є "Ресторація" - можна щось цікаве послухати і не покидаючи роботи. Про проблематику доповіді писати не буду, хочу тільки двома відчуттями поділитися, які в мене виникли під час лекції.
( Read more... )

Реклама вызывает у меня отвращение. Точнее, навязчивая реклама.

( откровения на рекламную тему )

От я живу, впевнена у власному - ну, не в у письменницькому таланті, а хоча би в тому, що писати я вмію і час від часу у мене виникає бажання це робити.

У мене курсі на третьому університету якраз було таке сильне кохання… пристрасті, розриви, єднання… мьод і соплі. А об’єкт мого кохання - як і більшість із тогочасного мого оточення - все прагнув ( Read more... )

Так от. У школі мені дуже подобалося писати твори. Інколи згадую думки, які мені тоді приходили в голову, і які в тих творах викладала - і пишаюся собою тогочасною ( Read more... )

Не в сенсі ЩО і не в сенсі Як, а у сенсі потреби. Ну, немає нічого такого, щоб мені хотілося сказати людям. І не тому що я байдужа якась... ні, навіть дуже навпаки, просто не віриш у те, що від цього щось зміниться... чи якось так...а просто виговоритися - немає у мене такої потреби. Тож, я керуючись висловом чи то Толстого, чи то Гемнінгвея "Можеш ( Read more... )